Здоров’язбереження як невід’ємна складова освітнього середовища закладу професійної освіти

Здоров’язбереження як невід’ємна складова освітнього середовища закладу професійної освіти

 

Литвинчук М.А., Холодько Л.С., Шукалюк Г.П. Здоров’язбереження як невід’ємна складова освітнього середовища закладу професійної освіти // Ключові питання наукових досліджень у сфері педагогіки та психології у ХХІ ст.: Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 25–26 січня 2019 року). – Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2019. – Ч. 1. – С.111–114.

 

Реформування сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти передбачає виконання низки важливих завдань, серед яких: необхідність модернізації системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення механізмів більш ефективного її регулювання, оновлення структури та змісту, вдосконалення практичної спрямованості освітніх програм тощо. Очікується, що в центрі державної політики розвитку професійної (професійно-технічної) освіти мають стояти освітні потреби особистості, готової і здатної вчитися впродовж життя; що професійна освіта має забезпечувати розвиток трудового потенціалу, в основі якого — підготовка компетентних, творчих, активних фахівців, спроможних задовольнити запити промислово-інноваційного розвитку економіки [2, с.31–32].

Для того, щоб кар’єра  молодого кваліфікованого робітника була успішною, рівень професійної підготовки у навчальному закладі повинен бути високим. За цієї умови здобувачі професійної освіти зможуть бути конкурентоспроможними на ринку праці. Тому педагоги ЗП(ПТ)О сприяють формуванню та ефективній реалізації особистого потенціалу кожного учня, застосовують найновіші освітні технології, розробляють власні підходи. Згуртована робота педагогічного колективу дозволяє досягти всебічного розвитку здобувача освіти та сформувати його ключові, загальнопрофесійні та професійні компетентності, а також забезпечити орієнтованість на здоровий спосіб життя. Свідоме ставлення майбутнього кваліфікованого робітника до свого здоров’я є запорукою його успішного професійного навчання, а згодом — тривалої та продуктивної кар’єри.

Слід також враховувати соціальний аспект здоров’язбереження, адже група учнів — це особливий колектив. Педагогам варто працювати над тим, аби в групі панувала атмосфера підтримки, доброзичливості, співпраці. Якщо група дружна — учні радо проводять час разом, беруть активну участь у позакласних заходах, спортивних змаганнях, тобто проводять дозвілля продуктивно. Щоденний вияв учнями поваги один до одного сприяє підвищенню їх самооцінки, а людина, яка себе цінує, буде вести здоровий спосіб життя [5, с.39]. У майбутньому такі кваліфіковані робітники стануть не лише відмінними працівниками для роботодавця, а й чудовими батьками, виховуючи власних дітей на засадах здоров’язбереження та даючи приклад ведення здорового способу життя.

Зрозуміло, що для створення освітнього середовища, у якому здоров’язбереження — ключовий пріоритет, потрібна відповідна орієнтованість всього педагогічного колективу.

У педагогів мають бути сформовані мотивація на збереження здоров’я (свого й учнів), цілісна система валеологічних цінностей, у якій здоров’я має займати одне з провідних місць. Необхідною умовою здатності педагога формувати здоров’язбережувальну компетентність учнів є база знань із проблеми здоров’язбереження відповідно до специфіки професій, за якими здійснюється підготовка у конкретному закладі, а також відповідні вміння й навички, необхідні для здійснення здоров’язбережувальної діяльності [6, с.23]. Для того, щоб педагог став взірцем для своїх учнів, здоровий спосіб життя повинен бути для нього життєвим пріоритетом. 

Важливим результатом правильної організації  підготовки викладача (майстра) професійної освіти до розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів має стати ієрархія цінностей самого педагога, в якій одне з провідних місць посідають цінності здорового способу життя й збереження здоров’я — свого й учнів [6, с.25]. Пропагуючи здоровий спосіб життя, доцільно використовувати цифрові технології: від поширення в соцмережах публікацій на зазначену тематику до використання спеціальних мобільних додатків.

Проблема здоров’язбереження знаходить відображення в законодавчих документах України про охорону здоров’я. Цей феномен розглядається науковцями як соціально-біологічна основа життя нації та результат політики держави, що формує у своїх громадян духовну потребу ставитися до свого здоров’я як до основної цінності, що забезпечує повне біосоціальне функціонування, фізичну та інтелектуальну працездатність, адаптацію до природних впливів та мінливості зовнішнього середовища [3, с.140].

Тому Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [1] визнає одним із пріоритетів забезпечення громадянського, патріотичного, морального, трудового виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності, відповідальності та толерантності.

Зусилля педагогів сучасних професійно-технічних навчальних закладів спрямовані на всебічний розвиток особистості учня. Такий розвиток передбачає формування в нього особистісних характеристик, які дають змогу вирішувати проблеми у різних сферах особистого і суспільного життя. Для того, щоб майбутній кваліфікований робітник був конкурентоспроможним на ринку праці, слід допомогти йому сформувати готовність до змін, здатність адаптуватися, позитивно сприймати інновації. Важливо вчити учнів оцінювати можливий вплив інновацій на своє майбутнє, адже застосування нових технологій неминуче викликає зміну умов праці, а це, в свою чергу, призводить до усунення одних шкідливих чинників та появи інших. 

Тому невід’ємною складовою професійної освіти є вивчення охорони праці та системна реалізація міжпредметних зв’язків для того, щоб сприяти формуванню здоров’язбережувальної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників, націлювати їх на безпечну працю за обраною професією [4, с.275].

Таким чином, освітнє середовище закладу професійної освіти має потужний потенціал для всебічного розвитку майбутніх кваліфікованих робітників та формування в них орієнтованості на здоровий спосіб життя та розвитку компетентностей, необхідних для конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.
 
Список літератури
  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
  2. Планування й розвиток професійної кар’єри учнівської молоді у системі професійно-технічної освіти: навчальний посібник / [С. В. Алєксєєва, Л. М. Єршова, Д. О. Закатнов, В. Т. Лозовецька, В. Ф. Орлов]; за ред. Д. О. Закатнова. – Житомир: «Полісся», 2018. – 186 с.
  3. Свиридюк О.В. Здоров’язбережувальне середовище як засіб становлення особистості // Андрагогічний вісник: Наукове електронне періодичне видання. – Випуск 5. — 2014. — С. 139-145.
  4. Шукалюк Г. П. Розвиток здоров’язбережувальної компетентності здобувачів професійної освіти на уроках охорони праці // Збірник наукових праць УДТПУ. Умань: УДТПУ, 2018. – ч.2. – С.272–281. 
  5. Шукалюк Г. П. Практична реалізація принципу здоров’язбереження у професійній підготовці кваліфікованих робітників // Пошук ефективних форм, методів організації навчально-виробничого процесу, розробка, моделювання та реалізація освітніх технологій: матеріали обласного інтернет-семінару (12 листопада 2018 року). — Рівне, НМЦ ПТО, 2018. — С.37–41.
  6. Шукалюк Г. П. Готовність педагогів ПТНЗ до розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів // Методичний вісник: Інформаційно-методичний збірник. Рівне: НМЦ ПТО, 2018. — №1. — С.22–25.
Категорія: