Пропаганда охорони праці у соцмережах як елемент профорієнтаційної роботи закладу освіти

Шукалюк Г. П. Пропаганда охорони праці у соцмережах як елемент профорієнтаційної роботи закладу освіти // «Сучасна парадигма освіти з охорони праці»: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. викладачів та фахівців-практиків / Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти. Біла Церква: БІНПО УМО, 2021. – С.221–224.

профорієнтація у соцмережах

Створення ефективної системи професійної освіти — одна зі складових економічного зростання держави, сталого розвитку суспільства, запорука професійної самореалізації та неперервного професійного розвитку громадян упродовж життя.

Одним із критеріїв ефективності професійного навчання є успішна професійна діяльність випускника, його затребуваність на ринку праці. Поліпшенню працевлаштування випускників сприяє те, що значна частина учнів готується за двома і більше спорідненими або суміжними професіями. Це розширює можливості працевлаштування, сприяє підвищенню майстерності випускників, а отже, і підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці [2, с. 210].

З огляду на важливість професійної освіти для держави, викликає занепокоєння зменшення кількості учнів закладів професійної освіти (рис. 1).

Кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійної освіти, тис.осіб. Дані Державної служби статистики України

Рис. 1. Кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійної освіти, тис.осіб. Дані Державної служби статистики України [1]

Серед причин скорочення контингенту, виявлених дослідниками, фігурує недосконалість системи професійної орієнтації [3, с.153]. 

Ситуація з формуванням учнівського контингенту під час вступної кампанії 2020 р. ускладнилась через карантин. Пандемія COVID-19 призвела до найбільшого за всю історію збою у функціонуванні систем освіти. Посилилась проблема нерівності в сфері освіти, яка існувала і раніше: ускладнилось навчання значної частки найуразливіших верств населення [6, р.2].

Що стосується систем професійної освіти, то криза вивела на перший план такі чинники вразливості, як низький рівень діджиталізації і давні структурні недоліки. Зрив робочих процесів ускладнив реалізацію програм стажування та навчання на робочому місці, які є найважливішими елементами системи професійної освіти, відповідної потребам ринку [6, р.7]. 

Пандемія виявила профорієнтаційні проблеми, які раніше стояли не так гостро: частина педагогів були неготові ефективно реагувати на пандемію не тільки операційно (невміння використовувати функціональні можливості соціальних мереж для профорієнтації), а й концептуально (соціальні мережі, які виявилися одним із небагатьох доступних засобів спілкування з учнями, ще й донині сприймаються окремими педагогами як зло, звідси й нездатність використовувати цей потужний профорієнтаційний інструмент).

Використання електронних соціальних мереж з метою навчання ще не набуло в Україні достатнього для широкого впровадження науково-методичного та психолого-педагогічного обґрунтування [4, с.27]. 

Знайомство випускників школи із закладом професійної освіти часто починається з пошуку інформації в Інтернеті, у тому числі в соцмережах. Пропаганда охорони праці особливо важлива на цьому етапі. Адже свідомий вибір професії передбачає знайомство з умовами праці, інструментами і пристроями, використовуваними у майбутній роботі. Грамотно скомпоновані публікації в соцмережах транслюють абітурієнтам думку: «У цьому навчальному закладі педагоги цінують безпеку і здоров’я учнів, вчать безпечним прийомам праці. Якщо я тут вчитимусь, мені допоможуть не тільки опанувати ази професії, а й зберегти здоров’я і працездатність упродовж усієї професійної діяльності. Оберу цей заклад, і моя кар’єра буде успішною!».

Беручи до уваги значний обсяг часу, що його потенційні абітурієнти проводять в соцмережах, стає очевидним: соцмережі — найефективніший профорієнтаційний інструмент. Практика нашого навчального закладу свідчить: значна частина контингенту залучена саме завдяки присутності Рівненського професійного ліцею в соцмережах. Чимало років поспіль ми здійснюємо 100%-й набір учнів. Це стало можливим завдяки узгодженості дій адміністраторів соцмереж, приймальної комісії, адміністрації та педагогічного колективу навчального закладу. На сторінках ліцею в соцмережах висвітлюються цікаві події з учнівського життя та розкриваються переваги професій, за якими здійснюємо підготовку (рис.2). 

профорієнтація у соцмережах Шукалюк

Рис. 1. Кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійної освіти, тис.осіб.
Дані Державної служби статистики України [1]

Дружній і привітний тон спілкування з абітурієнтами та їх батьками — ось фактори, які сприяють формуванню довірливих стосунків між усіма учасниками навчального процесу.

Варто відмітити також активну присутність у соцмережах педагогів професійної освіти (рис.3). На особистих сторінках вони у цікавій формі подають інформацію про предмети (зокрема, охорону праці) та про професії в цілому. Таким чином, майбутні учні можуть познайомитися, поспілкуватися й подружитися з педагогами ще до вступу в заклад освіти. Це полегшує адаптацію молодої людини до навчального закладу та сприяє формуванню лояльності до цього закладу.

 

профорієнтація у соцмережах Шукалюк

Рис.3. Публікації викладача охорони праці у Фейсбуці
 
У публікаціях в соцмережах можна в легкій розмовній формі викладати окремі питання охорони праці, а за детальнішою інформацією пропонувати  переходити за посиланням на сайт викладача. Таким чином, ми забезпечуємо доступ учнів до навчальних матеріалів із охорони праці в будь-який час за допомогою різних пристроїв (ПК, планшета, мобільного телефону) на будь-якій платформі (Windows, Linux, iQS, Android) [5, с.24]. Якщо сайт викладача оснащений кнопками шерінгу в соцмережах, то це дає змогу учням ділитися з друзями корисною інформацією про безпеку праці [5, с.25].
 

Очевидно, що запорукою існування навчального закладу є набір учнів. Для успішної діяльності в сучасних умовах закладу професійної освіти необхідно будувати ефективну комунікаційну стратегію та орієнтувати її на цільову аудиторію — випускників шкіл. Ефективна реалізація цього завдання неможлива без використання соціальних мереж. 

Саме соціальні мережі дозволяють краще розуміти інтереси абітурієнтів, їх потреби, мотиви тощо. Спираючись на інформацію з соцмереж, можна сформувати соціально-психологічний портрет потенційного здобувача освіти та спроектувати ефективні механізми взаємодії з ним. Продумана комунікаційна стратегія з використанням соцмереж дозволяє формувати бренд навчального закладу, пробуджувати зацікавленість не лише цільової, а й суміжних аудиторій (наприклад, роботодавців).

Таким чином, адекватне бачення стратегічних переваг комунікації в соцмережах робить навчальний заклад готовим до викликів майбутнього та дозволяє бути на зв’язку з потенційними абітурієнтами й здійснювати профорієнтаційну роботу навіть у такі кризові періоди, як пандемія.

 

Список літератури
  1. Державна служба статистики України. Офіційний сайт. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
  2. Ільїч Л.М. Трансформація професійно-технічної освіти в Україні: об’єктивні передумови та пошук шляхів підвищення якості освітніх послуг. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України — Київ: 2016.
  3. Освіта в Україні: базові індикатори // Інформаційно-статистичний бюлетень результатів діяльності галузі освіти у 2017/2018 н. р.  Київ: ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2018.
  4. Пінчук О.П. Історико-аналітичний огляд розвитку соціальних мережних технологій і перспектив їх використання у навчанні // Інформаційні технології і засоби навчання. Київ: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. — 2015. — №4 — С. 14–34.
  5. Шукалюк Г. П. Сайт викладача охорони праці як додатковий електронний освітній ресурс для підготовки кваліфікованих робітників // Профтехосвіта: журнал. — 2017. —  №11 (107). — С. 24–26.
  6. United Nation Organisation — Policy Brief: Education during COVID-19 and beyond August 2020. Режим доступу: https://www.un.org/development/desa/dspd/wp-content/uploads/sites/22/202...

 

Категорія: