Шукалюк Г. П. Використання штучного інтелекту здобувачами професійної освіти: проблеми та перспективи // «Освітня робототехніка»: Зб. тез доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпро, 13–14 квітня 2023 р.)
Проаналізовано вплив розвитку технологій на вимоги ринку праці до кваліфікованих робітників. Актуалізовано зв’язок між ринком праці та закладами професійної освіти. Показано перспективи використання штучного інтелекту здобувачами професійної освіти. Висвітлено конкурентні переваги, притаманні кваліфікованим робітникам, що здобували професійну освіту з використанням штучного інтелекту.
У сучасних умовах будь-який навчальний заклад знаходиться в умовах жорсткої конкуренції. Сьогодні заклад професійної освіти буде мати право на існування, якщо він є джерелом технологічних та соціальних інновацій, готує компетентних та мобільних майбутніх кваліфікованих робітників, забезпечує соціокультурну та професійну адаптацію своїх випускників. [1, с.18]
Зі зростанням темпів розвитку технологій трансформується зміст поняття «якість професійної освіти». Необхідність володіння м’якими навичками (soft skills) вже відображена у структурі державних стандартів професійної освіти, найновіші з яких (Столяр 7422.С.16.00-2023, Кравець 7433.С.14.10-2023 та ін.) передбачають комунікативну та цифрову компетентності, що хоч і охоплюють доволі широке коло навичок, втім, сформульовані дуже чітко.
І цифрова, і комунікативна компетентності формуються не ізольовано. Вони розвиваються у процесі опанування професії та є інтегральною частиною професійної підготовки. Спланувати розвиток усіх компетентностей таким чином, щоб вони органічно поєднувалися і забезпечували результати навчання, передбачені ДСПТО — завдання, від успішності виконання якого залежить і рівень підготовки кваліфікованих робітників, і темпи їх професійного розвитку після випуску із закладу освіти.
Сучасні абітурієнти — як випускники шкіл, так і дорослі люди — орієнтуються на перспективу, прагнуть поєднувати професійний і особистісний розвиток. Вони адекватно ставляться до зміни місця роботи та навіть сфери діяльності, допускають можливість перекваліфікації. Все ширші маси населення України, Європи і світу оцінюють зміну професії не як профорієнтаційну невдачу, а як можливість реалізуватися у новій області, здобути новий досвід.
Для таких абітурієнтів привабливий заклад освіти — це місце, де здобувають компетентності, які можна буде трансферувати на суміжні області, розширивши професійні горизонти у майбутньому. Тому сучасний професійний ліцей чи коледж — це заклад, у якому інноваційність не лише декларується, а й успішно реалізується.
При інноваційній спрямованості закладу професійної освіти педагогічний колектив створює затребувані ринком праці інтелектуальні продукти, які надають закладу додаткової цінності з погляду розвитку регіону й держави [4, с.16].
Технологічний розвиток вивів цифрові продукти на якісно новий рівень, і тепер вони — частина життя пересічної людини. Нас не дивує розпізнавання обличчя камерою смартфону або цифровий помічник на зразок Алекси, Кортани чи Сірі. Штучний інтелект увійшов у наш побут, полегшивши й прискоривши рутинні операції. Маючи такий потужний і водночас адаптивний інструмент, логічно використовувати його в освіті.
Штучний інтелект — це здатність машин сприймати навколишнє середовище та реагувати на нього аналогічно людському мозку. З розвитком здатності машин збирати й обробляти дані, зростає їхня здатність симулювати розум та імітувати когнітивні здібності. Власне, розмивається межа між поняттям «розум» та «симуляція розуму». Машини навчаються на досвіді, приймають рішення, вирішують проблеми, стаючи персональними асистентами і здобувачам освіти, і педагогам.
Психологічна готовність до використання у професійній діяльності такого сучасного інструментарію стане вагомою конкурентною перевагою випускника закладу професійної освіти на сучасному ринку праці. Випускник професійного ліцею чи коледжу без досвіду роботи, але з готовністю опановувати новітні технології, в очах роботодавця може виглядати більш перспективно, ніж працівник, який має великий стаж, але тяжіє до «старих, перевірених» методів роботи. Заклад професійної освіти, який готує таких кваліфікованих робітників, готових опановувати новітні технології, буде здатним здійснити набір навіть у демографічно й соціально складних умовах.
Штучний інтелект змінює підходи не тільки до набуття нових знань і вмінь, а й до перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти. Одне з численних питань, які постають перед нами у зв’язку з розширенням штучного інтелекту — академічна доброчесність та авторське право.
Стає очевидним, що роботи на зразок рефератів відходять у минуле. Адже вже зараз для опрацювання великих масивів текстів (в тому числі розміщених онлайн) та їх реферування використовують штучний інтелект, зокрема, Chat GPT (Generative Pre-Trained Transformer).
Наявність штучного інтелекту диктує необхідність нормативного закріплення та врегулювання на міжнародному та, відповідно, і на національному рівні, питання правоволодіння результатами інтелектуальної діяльності штучного інтелекту, враховуючи специфіку правосуб’єктності такого явища, як штучний інтелект. Ці процеси є неминучими для суспільства як в політичному так і в адміністративному сенсі, а особливо в галузі інтелектуальної власності. [2, с.3]
Як і кожен інструмент, штучний інтелект має свої переваги й недоліки, які варто усвідомлювати. Вкрай важливими стають як здатність педагога критично мислити, так і його здатність сприяти розвитку критичного мислення здобувачів освіти. Цій проблематиці присвячують свої роботи провідні педагоги-дослідники сучасності.
У педагогічному контексті критичне мислення здебільшого розглядається як здатність учнів аналізувати інформацію, застосовувати набуті знання як у стандартних, так і нестандартних умовах. [3, с.14]
В умовах професійної освіти про високий рівень розвитку критичного мислення можна судити за здатністю здобувача до рефлексії власної навчальної діяльності. Ефективність взаємодії зі штучним інтелектом у процесі вирішення професійно-орієнтованих задач включає в себе безпеку, в тому числі інформаційну, і це вимагає цілеспрямованого розвитку критичного мислення. Таким чином, навички роботи зі штучним інтелектом і розвиток критичного мислення здобувачів професійної освіти стають вагомою конкурентною перевагою на ринку праці майбутнього. Сучасний заклад професійної освіти не лише встигає за цими змінами, а й є одним із їх ініціаторів, сприяючи євроінтеграції.
Європейська професійна освіта не лише диверсифікується за своїми програмами та кваліфікаціями, задовольняючи потреби ринку, але також розширюється, піднімаючи свій рівень, і кидає виклик сприйняттю вищої освіти як єдиної академічно орієнтованої. […] У деяких країнах ця диверсифікація та розширення відбувається в контексті, де традиційна професійна освіта зазнає тиску через зменшення контингенту молоді […]. Ці негативні зміни можуть розглядатися як попередження про майбутні виклики. [5, с.6]
Сучасний ринок праці змінюється, реагуючи на розвиток технологій, соціальні та демографічні зрушення. Зазначені обставини актуалізують проблему відповідності методів професійного навчання реаліям виробництва та готовності педагогів і здобувачів освіти постійно опановувати новітні технології.
Розробка теоретичних основ та практичне використання штучного інтелекту в професійному навчанні — одне з найперспективніших завдань, що постають перед педагогами сучасності. А накопичення емпіричного досвіду викладачів-дослідників дозволить здійснити наукове обґрунтування релевантності методик включення штучного інтелекту в навчальний процес. Психолого-педагогічний аналіз взаємодії здобувачів освіти, педагогів та штучного інтелекту допоможе виявити й максимально використати переваги та компенсувати недоліки цієї взаємодії.
Список використаних джерел
- Модернізація змісту професійної освіти і навчання: теорія і практика: монографія / авт. кол. М. А. Вайнтpауб, А. М. Романова, І. А. Мося, Я. Ю. Білоконь та ін., за наук. ред. М. А. Вайнтpауб. – К. : ТОВ «НВП Поліграфсервіс», 2015. – 328 c.
- Сабура С.О. Реалізація суб’єктивного права на творчість (цивільно-правовий аспект). Одеса: НУОЮА, 2021. – 268 с.
- Терно С.О. Методика розвитку критичного мислення старшокласників у процесі навчання історії. НПУ ім.Драгоманова, К.: 2015, 42с.
- Шукалюк Г. П. Проблема оцінювання інноваційної діяльності педагогів у структурі інноваційного менеджменту закладу професійної освіти // «Наука, освіта і суспільство: світові тенденції та регіональний аспект». Полтава: ЦФЕНД, 2022. – С.13–16.
- Vocational Educating and Training in Europe, 1995–2035. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2020. — 264 p.
