Серцево-легенева реанімація: виконуємо вчасно, ефективно, безпечно

 

Шукалюк Г. П. Серцево-легенева реанімація: виконуємо вчасно, ефективно, безпечно // Довідник спеціаліста з охорони праці: журнал. — 2017. — №10. — С. 60 – 64.

надання першої допомоги потерпілим

 

Як далеко ви готові зайти? Чи ризикнете власним життям, щоб врятувати потерпілого? Чиє життя важливіше — його чи ваше? Щоб не довелося обирати, опановуйте навички безпечного надання першої допомоги

 

Коли стається нещасний випадок, життя потерпілого — у руках людини, яка надає першу допомогу. Хто саме опиниться на місці пригоди та чи зможе врятувати, передбачити неможливо. Тому елементарними прийомами першої допомоги має володіти кожен.

Закон України «Про охорону праці» (ст. 18) встановлює вимогу, щоб працівники, коли їх беруть на роботу, та потім періодично проходили за рахунок роботодавця навчання з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. З’ясуємо, як правильно та безпечно провести серцево-легеневу реанімацію (далі — СЛР) — чи не найскладніший за виконанням вид першої допомоги.

 

Коли проводимо СЛР

Рятівник проводить СЛР, щоб відновити життєдіяльність організму потерпілого та вивести його зі стану клінічної смерті. СЛР поєднує компресії грудної клітини, або ж непрямий масаж серця, та штучну вентиляцію легенів.

СЛР проводимо, якщо:

  • потерпілий знепритомнів;
  • він не дихає та відсутнє серцебиття (клінічна смерть).

 

важлива інформаціяЗдавалося б, знати, в яких випадках потрібна СЛР, має кожен. Цього нас навчають ще у школі. Однак працівники швидкої часто рятують потерпілих, яким намагалися провести СЛР, хоча у них був пульс. Пам’ятайте: крок 1 — перевірити, чи дихає хворий та чи є у нього пульс; крок 2 — якщо пульсу та дихання немає, розпочати СЛР.

 

Рятуйте, та не ризикуйте!

Коли інструктор навчає працівників, як надавати першу допомогу, він обов’язково розповідає про реанімаційні заходи. Та ще до прийомів СЛР інструктор має навчити потенційних рятувальників не ризикувати власним здоров’ям і життям. Адже життя того, хто надає першу допомогу, — не менша цінність, ніж життя потерпілого.

Щоб не наражатися на небезпеку, під час СЛР по змозі запобігайте контакту з біологічними рідинами потерпілого (слиною, кров’ю) та використовуйте одноразовий клапан для штучного дихання.

клапан одноразовий для штучного дихання

важлива інформація Рятівник не знає, носієм яких хвороб є потерпілий. Тому надягти одноразові медичні рукавички, бути обережним при маніпуляціях та скористатися клапаном (хусточкою, бинтом) — елементарні заходи безпеки.

 

важлива інформація У Методичних рекомендаціях з реанімування (Guidelines for Resuscitation; 2015; далі — Методичні рекомендації, можна скачати вкінці цієї статті) Європейська рада реанімації підкреслила, що той, хто проводить СЛР, має виконувати компресії грудної клітини для потерпілого із зупинкою серця. Якщо виконавець СЛР навчений і може виконувати штучне дихання, то він має поєднувати компресії грудної клітини і штучне дихання.

Може статися, що ви — єдиний рятівник. Однак ви не в стані провести штучне дихання, наприклад, через схильність до запаморочення при глибокому диханні чи тому, що немає одноразового захисного клапана. Тоді обмежтеся непрямим масажем серця!

100-120 компресійних поштовхів на хвилину потрібно робити під час непрямого масажу серця

 

Як підготуватися до СЛР

Перед тим, як почати реанімацію, підготуйтеся. Діяти потрібно швидко.

  1. Попросіть когось викликати швидку допомогу за номером 103.
  2. Підійдіть до потерпілого, доторкніться до нього і голосно заговоріть із ним, наче намагаєтесь розбудити. Не реагує? — Перевірте, чи він дихає. Якщо дихання нормальне, залиште його в тому положенні, у якому знайшли (за умови, що таке положення не становить небезпеки). Спробуйте з’ясувати, що сталося, і надати допомогу.
  3. Якщо у потерпілого порушене дихання, переверніть його на спину, покладіть на тверду поверхню та послабте одяг, що тисне (ремінь, комірець, краватка). Однією рукою акуратно натисніть на лоб так, щоб підборіддя опинилося на одному рівні з шиєю. Пальцями другої руки підійміть підборіддя, щоб забезпечити максимальну прохідність дихальних шляхів. Зафіксуйте потерпілого у такому положенні — підкладіть йому під лопатки (а не під потилицю) згорнутий у валик одяг.
  4. Обов’язково перевірте, чи вільні дихальні шляхи: злегка відкрийте рота і загляньте в нього. Якщо в роті рідина (вода, блювотні маси) або сторонні предмети, поверніть голову потерпілого на бік і видаліть їх. Далі поверніть голову у початкове положення. Трапляється, що щелепи потерпілого дуже стиснуті і відкрити йому рота не виходить. Тоді виконуйте штучне дихання способом «рот-у-ніс».

Підготовчий етап завершили. Беріться до реанімування.

 

Як проводити СЛР

Станьте на коліна збоку від потерпілого так, щоб ваші ноги були перпендикулярно до його тіла. Не реанімуйте навприсядки або в іншому незручному положенні: за кілька хвилин ви стомитесь, ноги заніміють, і подальша реанімація буде під загрозою. Навіть якщо ви у дорогих брюках чи нових панчохах, без роздумів ставайте навколішки. Ви рятуєте життя!

Якщо рятуєте вдвох, станьте по різні боки від потерпілого: один навпроти обличчя (виконуватиме штучне дихання), інший — навпроти грудної клітини (для непрямого масажу серця). Через 5-10 хвилин поміняйтеся місцями.

Перед тим, як проводити штучне дихання, затисніть потерпілому носа, щоб повітря надходило йому в легені і не виходило назовні. На рота потерпілому покладіть одноразовий захисний клапан (рис. див. вище). Зробіть глибокий вдих із випрямленою спиною і розправленими плечима, щоб набрати повні легені повітря. Потім нахиліться до потерпілого та зробіть видих із зусиллям. Ваш рот при цьому має бути щільно притиснений до рота потерпілого. Повторіть усе ще раз. Ви маєте зробити потерпілому два вдихи.

Коли готуєтеся до непрямого масажу серця, станьте у правильне положення, щоб звести втому до мінімуму. Як потрібно накладати руки на грудину під час непрямого масажу серця, показано на рис. нижче. Обіпріться на грудину нижньою частиною долоні. Долоню розташуйте чітко вздовж грудини. Не переходьте на ребра, щоб не зламати їх.

положення рук при непрямому масажі серця

Ваші плечі мають бути точно над грудиною потерпілого. Поштовхи робіть всім корпусом, так м’язи рук менше стомлюватимуться. Коли робите паузу для штучного дихання, прибирайте руки, щоб грудина потерпілого могла безперешкодно підніматися під час «вдиху».

важлива інформація Правильно визначіть точку натискання на грудині! Вона розташована посередині грудної клітини на два пальці вище кінця грудини. Кінець грудини, тобто мечоподібний відросток, легко знайти на дотик. Не бийте щосили потерпілому по грудині! Прекардіальний удар дійсно може допомогти зупинити фібриляцію шлуночків серця і відновити серцебиття. Але лише за правильного виконання! Засильно вдарите — переламаєте потерпілому ребра. Якщо не впевнені у власних навичках, ліпше не виконуйте цей прийом.

 

30:2 — метод, який рекомендує Європейська рада реанімації

У Методичних рекомендаціях (повний текст мовою оригіналу можна скачати вкінці цієї статті) ідеться: якщо ви навчені і за цих конкретних умов спроможні, то після 30 компресійних поштовхів грудини виконуйте 2 вдихи. Якщо ні — обмежтеся непрямим масажем серця. 

Намагайтеся робити 100-120 компресійних поштовхів на хвилину. При натиску грудина має опуститися не більше, ніж на 6 см. Між поштовхами давайте грудям потерпілого повністю піднятися, однак стежте, щоб частота непрямого масажу серця не знижувалася.

Якщо компресії грудної клітини чергуєте зі штучним диханням, вдихайте потерпілому повітря протягом секунди та спостерігайте, як підіймається його грудна клітина. Далі стежте, як повітря виходить із легенів, а грудна клітка потерпілого опускається. Самі в цей час набирайте повітря.

важлива інформація Пауза у непрямому масажі серця для штучного дихання не має перевищувати 10 секунд. Намагайтеся її скоротити!

 

Якщо потерпілого вдалося реанімувати, уважно спостерігайте за ним і будьте готові за потреби поновити реанімаційні заходи.

 

Чому не всі спроможні надати першу допомогу

Часто люди не надають першу допомогу, оскільки не впевнені у власній здатності правильно виконати маніпуляції. Аргумент на підтримку реанімування від Європейської ради реанімації:

важлива інформація Переломи ребра і ключиці отримали лише 1,7% людей, яким СЛР робили особи без медичної освіти. У жодного потерпілого не зафіксували клінічно доведених ушкоджень внутрішніх органів. Тож не зволікайте з першою допомогою!

Істотно підвищують готовність людей проводити СЛР заняття на тренажерах — манекенах у повний зріст або ж торсі людини. Навчання з ними дає змогу відпрацювати компресійні натиски на грудну клітину і штучне дихання під контролем електронного табло або комп’ютера.

 

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

Ефект очевидця, або Чому люди проходять повз

Ефект очевидця (bystander effect) полягає у тому, що людина менше схильна надавати допомогу, коли є очевидці. Дослідники помітили, що коли потрібна допомога, а навколо багато людей, кожен сподівається на інших і в результаті не допомагає ніхто. 

У 70-х роках минулого сторіччя двоє вчених провели експеримент. Людей поділили на дві групи. Учасники першої групи заходили до кімнати, де був сам організатор експерименту. За кілька хвилин бесіди експериментатор залишав кімнату, і піддослідний лишався наодинці. У цей час у кімнаті починала диміти схована заздалегідь димова шашка, що імітувала початок пожежі. У другій групі був той самий сценарій, але до кімнати учасники експерименту заходили по кілька осіб.

Результати експерименту були разючі: «самотні» учасники майже завжди реагували на дим, шукали його джерело, кликали на допомогу. А от у групах (їх загалом було вісім) із кількох осіб лише троє учасників відреагували на дим. Та й то через 4 хвилини після задимлення. У цей час кімната була настільки задимлена, що учасники експерименту ледь бачили один одного!

Експеримент довів: що більше свідків надзвичайної ситуації, то менша вірогідність, що хтось із них допоможе потерпілим. Однак цей феномен проявляється серед натовпу випадкових людей. В організованих групах (сім’я; колектив, де всі знайомі) він не діє.

 

ЦЕ ВАРТО ЗНАТИ

Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності (а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання) встановлює Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 №15;  далі — Типове положення). 

Організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників , у тому числі і під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація цієї роботи. На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляють і затверджують відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формують плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, які мають бути оприлюднені роботодавцем (п.3.2., 3.3 Типового положення).

 

 

Прикріплені файлиРозмір
Guidelines for Resuscitation; 201521.05 МБ
Категорія: